РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ

Резільєнтність – це здатність людини вибудовувати повноцінне життя в складних умовах. Та ще й не просто пережити стресові ситуації, але й відновитися, розвиватися та навіть зміцнюватися під їх впливом.

⠀

Фактори, які сприяють розвитку резилієнтності:

⠀

1. Розуміння себе, своїх емоцій та реакцій на стрес. Тобто, самоспостереження та самосвідомість.

⠀

2. Вміння шукати позитивні аспекти в складних ситуаціях допомагає зберігати надію і віру у свої сили. Важливо навчитися зосереджуватися на можливостях та рішеннях, а не на проблемах.

⠀

3. Здатність адаптуватися до нових умов і змін. Гнучкість дозволяє змінювати свої підходи та стратегії, коли ситуація вимагає цього. Навчання новим навичкам, розвиток пристосувальних стратегій та відкритість до нового.

⠀

4. Підтримка з боку близьких людей, родини, друзів та спільноти. Мати людей, які розуміють нас і підтримують у важкі моменти, дає нам відчуття безпеки і впевненості.

⠀

Розвиток резилієнтності вимагає свідомих зусиль і практики. З розвитком самосвідомості, позитивного мислення, гнучкості, також маючи соціальну підтримку та уміючи адекватно застосовувати самозахист можна зміцнити свою психологічну стійкість і здатність пристосовуватися до життєвих випробувань.

⠀

Резильєнтність напрацьовується у процесі самовиховання та психотерапії. Коли людина пізнає себе, вибудовує нові «життєві схеми», тренує та укріплює вольові навички, вчиться поважати свої та чужі кордони, налагоджує стосунки з важливими людьми, вона поповнює свої ресурси та здатність ПРОЖИВАТИ, а не переживати важкі часи.